Анатомія

Анатомія людини

Анато́мія (з грец. ἀνα- — верх і τέμνω — різати) — це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. Загальний термін анатомія охоплює анатомію людини, або антропотомія, анатомію тварин, або зоотомію, та анатомію рослин, або фітотомію. Предмет і розділи анатоміїАнатомія людини (з грецької. ανά, aná — верх і τομή, tomé — різати) — розділ анатомії, що вивчає органи та системи органів людського тіла. Анатомія людини вивчає зовнішні форми і пропорції тіла людини і його частин, окремі органи, їхню мікроскопічну та макроскопічну будову. Нормальна, або систематична анатомія людини вивчає будову «нормальної», тобто здорової людини, причому систематично, тобто з розбиттям на системи органів, а потім на органи, відділи органів та тканини.

Анатомія людини має клінічні підрозділи: Патологічна анатомія (патоморфологія) вивчає вражені хворобою органи та тканини.Топографічна (хірургічна) анатомія вивчає будову тіла ділянками, з урахуванням положення

органів та їхніх взаємовідношень відносно одне одного та відносно скелету людиниЗа старих часів анатомічні дослідження мали своїм предметом майже виключно людину, і тільки в разі крайності, коли не можна було вивчати людські трупи, вдавалися до розсічення ссавців. Тому під анатомією розуміли переважно анатомію людини. Пізніше наука почала займатися також будовою тварин. Таким чином як окрема галузь виникла анатомія тварин, або зоотомія. Нарешті взялися за дослідження внутрішньої будови рослин, що склало нову галузь науки, рослинну анатомію, або фітотомію.

Оскільки між людиною і хребетними, а також між усіма тваринами взагалі існує багато спільного, то наука неминуче повинна була прийти до вивчення подібностей та відмінностей цієї будови, і таким чином народилася порівняльна анатомія. Вона у зв'язку з палеонтологією та еволюційною теорією добувала найголовніші опори вченню про походження видів.

Винахід збільшувальних лінз допоміг з'ясувати те, що здається однорідним неозброєному оку, але насправді має дуже тонку і складну будову. Внаслідок цього від анатомії спочатку відокремилася особлива наука під назвою мікроскопічна анатомія. Згодом вона перетворилась на самостійне вчення про тканини і займається дослідженням найтонших подробиць організації — гістологія. Більшість хвороб супроводжується грубими або тонкими змінами в положенні або будові різних органів і їхніх тканин — дослідження цих змін становить предмет патологічної анатомії.

Нормальна (систематична) анатомія людини — розділ анатомії людини, що вивчає будову "нормальної", тобто здорової людини по системах органів, органах і тканинах. Орган - частина тіла певної форми та будови, що має певну локалізацію в організмі та виконує певну функцію (функції). Кожен орган утворений певними тканинами, що мають характерний клітинний склад. Органи, об'єднані анатомічно і функціонально, що мають спільне походження і спільний план будови, утворюють систему органів.

Розділами нормальної (систематичної) анатомії людини є: остеологія — вчення про кістки, синдесмологія — вчення про сполучення частин скелету, міологія — вчення про м'язи, спланхнологія — вчення про внутрішні органи травної, дихальної та сечостатевої систем, ангіологія — вчення про кровоносну й лімфатичну системи, анатомія нервової системи (неврологія) — вчення про центральну й периферичну нервові системи, естезіологія — вчення про органи чуттів.